Без поцілунку... губи-макоцвіти

Вже прагнуть крапель з джерела

А ми з тоою ходимо, як діти,

І боїмось сказати ці слова...

Без надії... Мрії розгубились

Життя гірчить, хоч меду і багато

І ми, неначе, голуби з клітини бились

Та не змогли вернутися до Тата

Без віри... О небесні мрії!

Невже той обрій, що я бачив – марний?

Життя просіється як зерна в вітровії

І буди вирок „добрий” чи „поганий”.

Без любові... Крила-голубиці

Підрізали... І впав на землю Янгол

Що ми його чекали у в‘язниці

Та чи звільнить? Чи було все марно?

11.10.04