Я птахом став серед безмежних далей

І світлим променем сягнув з твоїх долонь

Відбився у алмазів сотнях граней

І вмер у мерехтінні крижаних зірок.

Я попелом зітлів у полум’ї кохання

Залишивши в долонях кріхтки пилу

А ти так просто, ніччю, без вагання

Все розкидала вітрами по полю.

1.05.02